Опис педагогічного досвіду

Тема: «Розвиток пізнавальної активності і самостійності учнів на уроках математики шляхом впровадження інноваційних технологій»                                              

              Щоб бути хорошим учителем,
потрібно любити те, чому учиш і тих, кого вчиш.

В. Ключевський

Актуальність теми. Актуальність теми пов’язана із сучасними тенденціями в педагогіці. В наш час як теоретична так і практична педагогіка характеризується переосмисленням й зміною багатьох поглядів і підходів, відмовою від деяких застарілих традицій і стереотипів. Сьогодення потребує від педагога – практика високого професіоналізму, володіння сучасними технологіями навчання та виховання, бажання та вміння постійно вчитися та самовдосконалюватися, творчого підходу з одного боку й деякої прагматичності з іншого та раціоналізму з іншого.

Значення інформації в сучасному суспільстві постає на перший план, тому учні повинні опану­вати інформаційні технології, уміння одержувати, а також критично осмислювати та використовувати різноманітну інформацію. Саме цим і пояснюється актуальність впровадження інноваційних технологій  на уроках математики.

Основна ідея досвіду.

Провідною ідеєю є поєднання інформаційних та інтерактивних технологій, які можуть бути представлнні комп’ютером, пректором, електронними підручниками з інтерактивними методами навчання. Все це я поєдную для активізаціі пізнавальної діяльності і самостійності учнів на уроці математики. Використання комп’ютерної техніки робить урок цікавим і сучасним. У зв’язку із цим моя мета не лише передати учням окреслену програмами та підручниками систему знань, а й підготувати їх до повноцінної плідної життєдіяльності в сучасному суспільстві.

Сучасна людина повинна мати винахідливе мислення, знаходити шляхи розв’язання проблем у будь-якій ситуації, працювати в команді, бути здатною приймати рішення, активно використовувати сучасні інформаційні та комунікаційні технології у всіх галузях своєї діяльності.

Отже, своїм найголовнішим завданням вбачаю створення умов для розвитку комплексу рис, які забезпечують інформаційно-комунікаційну компетентність та соціальну мобільність випускника, здатного орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнічного суспільства.

    Науково – теоретичне обгрунтування досвіду.
У своїй роботі впроваджую комп'ютерні технології навчання. Ці технології використовують комп'ютерну техніку, педагогічне програмне забезпечення, телекомунікації. Застосування засобів ІКТ підсилюють дослідницькі, інформаційно-пошукові і аналітичні методи роботи з навчальним матеріалом. Засоби ІКТ є ефективним засобом підвищення пізнавального інтересу учнів. Я використовую електронні підручники, видані Міністерством освіти та науки України («Геометрія 7–9»), бібліотеку електронних наочностей «Геометрія 7-9кл.», електронний-конструктор уроку 9,10 кл, математичні пакети ( Програми Gran), а також власноруч створені комп'ютерні презентації. Такі навчальні презентації, завдяки своїй наочності та яскравості, полегшують сприйняття учнями навчального матеріалу.

Використовую презентації на таких етапах вивчення предмету:

·          На уроках вивчення нового матеріалу;

·          На уроках систематизації і узагальнення знань ;

·          На уроках перевірки знань, умінь та навичок у вигляді матеріалів для контролю та самоконтролю знань.

   Залучаю учнів до створення проектів, презентацій, таким чином зацікавлюю учнів до самостійного вивчення  теми, виявляю творчі здібності  учнів, розвиваю їх ініціативу, вчу їх виділяти головне, ставити мету, планувати діяльність, використовувати різні літературні джерела, звітуватися перед класом. Учні 9-11 кл. взяли участь у розробці проекту «Жива природа теж живе за законами математики», «Арифметична і геометрична прогресії в різних сферах життя».

При вивченні нової теми, зокрема на першому уроці я використовую когнітивну освітню технологію, це дає можливість прослідкувати рівень підготовки учнів до вивчення всієї теми, в процесі навчання коригувати рівень засвоєння навчального матеріалу, отримувати зворотній зв'язок «учитель – учень» майже на всіх етапах уроку.
Структура уроків вивчення нового матеріалу:
1. Вхідна діагностика й корекція на основі її даних.( На цьому етапі отримую данні про готовність учня до розуміння нової інформації. Використовую такі форми діагностування, як математичний диктант, тест, актуалізація знань у формі бесіди.)

2.Вивчення нової інформації.( На другому етапі аналізую зміст навчання, здійснюю виділення основних понять, що вивчаються, зв'язків та логічних висновків між поняттями, визначаю об’єм інформації для вивчення на уроці.)

3. Організація первинного засвоєння нової інформації.( Порівнюєю дані вхідного моніторингу із структурою інформації, що вивчається, та вибираю основну форму викладання нового матеріалу. Такими формами можуть бути: пояснювально-ілюстративна лекція, проблемний виклад, евристична бесіда, частково-пошукова діяльність учнів, самостійне вивчення нової інформації.На цьому ж етапі я готую додаткові навчальні матеріали для тих учнів, які зазнають труднощі із сприйняттям та розумінням навчального матеріалу. Це можуть бути картки–підказки, граф–схеми ,таблиці тощо.)

4.Діагностування (контроль) первинного засвоєння.( Для діагностування первинного засвоєння навчального матеріалу я використовую наступні засоби: вправи «Виправте помилку у прикладі», «Розставте в правильному порядку» і т.д.)

5.Корекція на основі даних діагностики.( На етапі корекції первинного засвоєння матеріалу я готую додаткові учбові матеріали для тих школярів, яким важко сприймати і розуміюти нову інформацію; корекцію здійснюю у формі додаткового пояснення всьому класу або окремій групі учнів.)
6. Повторна діагностика (етап може бути відсутнім при великих об'ємах інформації).
7. Домашнє завдання.( Домашнє завдання на уроках включає наступні види діяльності:Розв’язання завдань різних рівнів складності.)

Перевірка знань, умінь, навичок – важливі складові навчального процесу. Це основні засоби, за допомогою яких вчитель встановлює, як учень засвоює навчальний матеріал, рухається у своєму розвитку. Контроль засвоювання вивченого звичайно починається з перевірки домашнього завдання. Я здійснюю її за допомогою наступних форм.

Ø   Самоперевірка за зразком(зразок на дошці).

Ø   Взаємоперевірка за зразком. Учні перевіряють домашнє завдання свого сусіда за зразком на дошці.

Ø   Перевірка за допомогою консультантів.

Ø   Перевірка за допомогою усних вправ.

При вивченні математики дуже корисно запропоновувати учням завдання на обчислення за готовими малюнками. Якщо я хочу, щоб діти розв’язували такі задачі усно, то заздалегідь, на кожну парту кладу картку з готовими малюнками.
На помилках вчаться говориться в прислів’ї. І дійсно, у помилки є функція навчання. В найпримітивному розумінні помилка вчить не повторювати її. Можна організувати роботу так, щоб помилка примушувала по – новому дивитися, на здавалося б, вже вивчений матеріал. Ще раз викликати до нього інтерес. Я використовую два види таких завдань. Картки з готовими розв’язаннями. Треба знайти помилку і пояснити її. Картки з завданнями, які провокують помилку. Учні розв’язують, коментують, пояснюють, була помилка чи ні.

Досвід показав, що використання на уроках таких форм, прийомів дає свої результати. Уроки зацікавлюють учнів, сприяють більш напруженому темпу засвоєння та закріплення матеріалу.

Поєдную групові та індивідуальні форми роботи. Віддаю перевагу таким інтерактивним прийомам та методам:

·                   акваріум;

·                   асоціативний кущ;

·                   ажурна пилка;

·                   мікрофон;

·                   мозкова атака;

·                   навчаючись – учусь;

·                   рефлексія;

Приклади застосування інтерактивних методів

на різних етапах уроку

Мотивація навчальної діяльності

Інтерактивні методи, які можна використати: «Займи позицію», «Мозковий штурм», дискусія.

Приклад: Тема «Трикутник і його елементи» (7 клас).

Інтерактивна вправа дискусія.

1.     Як ви вважаєте потрібно вивчати трикутник?

2.     Чому?

3.     Де використовують в житті?

4.     Висновок.

Перевірка, оцінка і корекція засвоєних раніше знань, навичок і вмінь.

Інтерактивні методи, які можна використати: робота в парах, «Займи позицію», «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Незакінчені речення».

Приклад: Тема «Перша ознака рівності трикутників» (7 клас).

Робота в парах.

Учні обмінюються зошитами і перевіряють самостійну за готовими результатами.

Вивчення нового матеріалу

Інтерактивні методи, які я використовую на даному етапі уроку: «Ажурна пилка», «Пошук інформації»,  «Навчаючись учусь», робота в групах, «Мікрофон» «Мозковий штурм»,.

Приклад: Тема «Перша ознака рівності трикутників» (7 клас).

Методичний прийом «Мозковий штурм»

Перед  класом ставлю запитання:

«Чи можна за рівністю деяких елементів довести рівність самих трикутників? Пошук відповіді на це запитання є метою уроку.»

 

Під керівництвом вчителя будуємо трикутник. Учні вимірюють решту кутів і сторону. Роблять висновок, що всі побудовані трикутники рівні.

 Доведення висунутої гіпотези.

Закріплення знань і умінь

Інтерактивні методи, які можна використати: «Навчаючись учуся», дискусія, робота в групах, «Карусель», рольова гра.

Приклад: Тема «Перша ознака рівності трикутників» (7 клас).

Робота в групах.

Кожна група отримує завдання.

Підсумок уроку

Інтерактивні методи, які можна використати: «Незакінчені речення», «Мікрофон», робота в групах.

Приклад:  Для підбиття підсумків уроку можна застосувати метод «Мікрофон».

Учням пропонується закінчити речення «Сьогодні, працюючі на уроці, я зрозумів …»

   Висновки

В процесі вивчення проблеми «Розвиток пізнавальної активності і самостійності учнів на уроках математики шляхом впровадження інноваційних технологій», проаналізувавши новітні педагогічні технології, які найбільш сприяють якісній математичній освіті, я прийшла до висновку, що необхідно узагальнити кращі педагогічні ідеї і застосовувати в практиці те, що відповідає потребам сьогодення, індивідуальності вчителя. 

Педагогічні інновації потребують багато часу для підготовки вчителя. Необхідно зібрати й опрацювати оригінальні вчительські знахідки, професійні секрети, практичні приклади від колег та опрацювати їх на власному досвіді. Після кількох ретельно підготовлених уроків з використанням інновацій учитель зможе відчувати, як змінилася атмосфера на уроці, що слугуватиме додатковим стимулом для роботи з новітніми педагогічними технологіями.

Нові технології навчання на основі інформаційних і комунікаційних технологій дозволяють інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань. Сучасні комп’ютерні технології дають учителю нові можливості, дозволяючи разом з учнем отримувати задоволення від захопливого процесу пізнання. Таке заняття викликає в дітей емоційний підйом. Навіть учні, які мають невисокий рівень знань, охоче працюють на таких уроках. А коли внести в урок «цікавинку», тобто активізувати учнів до навчання, пробудити інтерес – то і результат буде якіснішим.

Безумовно, як і будь-яку технологію, ІКТ потрібно впроваджувати виважено. Звичайно, не можна її застосовувати на кожному уроці, оскільки це призводить до втрати інтересу та новизни. Крім того, при всіх позитивах, комп’ютер сам по собі ніколи не замініть переконливого слова вчителя, задоволення від спілкування з наставником.  В усьому потрібно дотримуватись розумної міри.

         Але реалії сучасного суспільства такі, що за новими інформаційними технологіями – майбутнє у вивченні не лише математики, а і інших предметів , а тому є  широке поле діяльності для творчих вчителів.

ЛІТЕРАТУРА

1.        Інтерактивні технології на уроках математики / Уклад. І.С. Маркова. – Х. : Вид. група „Основа”, 2008. – 126, [2]с.

2.        Урок математики в сучасних технологіях: теорія і практика. Розвиток критичного мислення. Модульне навчання. – Х.: Вид. група „Основа”, 2007. – 128 с. – (Б-ка журн. „Математика в школах України”; Вип. 4(52)).

3.        Сучасні шкільні технології. Ч І / Упоряд. І.Рожнятовська, В.Зоц. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. – 112 с. (Бібліотека „Шкільного світу”).

4.         Ващенко Л. Інноваційні процеси в системі загальної середньої освіти

Особливості управління // Освіта і управління. – 2003. – т. 6. - №3. – С. 97 – 104

5.        4. Віняр Л. Інновації на уроках // Математика в школах України : науково-методичний журнал. – 2006. – №2. – С.23-27

6.        5. Віняр Л. Математичне доміно. Інтерактивні ігри для 6-11 класів //Математика в школах України : науково-методичний журнал. – 2006.

Самостійна робота на уроках мтематики.

Сучасні події у світі змушують суспільство пред'являти нові вимоги до сучасної людини. Велика увага приділяється її вмінню адаптуватися до швидко і постійно змінюваних умов. Заодно людина повинна протягом усього свого життя займатися самоосвітою, щоб бути хоча у певній мірі успішною. Тому з головних завдань середньої освіти є формування в учнів вміння оперувати набутими знаннями, застосовувати в нових ситуаціях, робити самостійні висновки та узагальнення, знаходити рішення в нестандартних умовах. Також, ще основною вимогою суспільства до сучасної школі є формування особистості, яка вміла б самостійно, творчо вирішувати наукові, виробничі, громадські завдання, критично мислити, систематично і безупинно поповнювати і оновлювати знання шляхом самоосвіти, удосконалювати вміння, творчо застосовувати їх в житті. Ефективне використання самостійної роботи дозволяє вирішувати великий ряд перелічених вище завдань.

У цьому самостійна робота учнів щодо математики в школі є складовою навчально-виховного процесу. Її доцільно розглядати, як форму організації навчальної діяльності учнів, здійснювану під прямим чи опосередкованим керівництвом вчителя, у якого учні переважно чи цілком самостійно виконують різноманітні завдання із розвитку знань, умінь, навичок або особистих рис.

З основних факторів, які сприяють формуванню творчої активності учнів, є самостійна робота. Тільки цілеспрямована систематична самостійна робота кожного школяра дозволяє глибоко засвоїти знання, напрацювати і закріпити вміння, перетворити в відповідні навички розумової праці.

Усі види самостійної роботи класифікують за різноманітними ознаками: за дидактичною  метою, характером навчальної діяльності учнів,  змістом, та рівнем самостійності елементу творчості учнів тощо.

Залежно від цілей самостійні роботи розділяють  так:

> Навчальні.

>Тренувальні.

>Закріплюючі.

>Повторювальні.

> Розвиваючі.

> Творчі.

> Контрольні.

На уроках я в системі використовую навчальні самостійні роботи. Оскільки їх сенс залежить від самостійного виконання школярами завдань під час пояснення нового матеріалу. Мета цих самостійних робіт -  розвиток інтересу до досліджуваного матеріалу, залучення кожного учня до роботи на уроці. В результаті відсутні учні, які пасивно списують. При виконанні цього виду робіт школяр відразу бачить, що не зрозуміло, і може попросити додатково пояснити цю частину матеріалу. Також даний вид самостійних робіт допомагає виділити брак знань минулого матеріалу школярів. Оскільки самостійні навчальні роботи необхідно  негайно перевіряти. То для цього використовую взаємоперевірку, проектуючи відповіді за допомогою графопроектора. А для того, щоб мати чітку картину розуміння учнями нового матеріалу, на етапі його вивчення я часто перевіряю навчальні самостійні роботи сама. Мета цих завдань – не контроль, а навчання, тому  відводжу достатньо часу на їх виконання. Також навчальні самостійні використовую при складанні прикладів на вивчені властивості і правила. Такий вид діяльності  організовую  під час створення пошукової ситуації у розкритті навчального матеріалу, який вивчаємо.

Якщо учень у процесі самостійної роботи продумує факти, виходячи з яких викладається новий матеріал чи вирішується завдання, то значно підвищується продуктивність подальшої роботи.

На етапі уроку - закріплення знань- використовую тренувальні самостійні роботи. До них належать завдання на розпізнавання різних об'єктів і властивостей. У тренувальних завданнях навчити потрібно відтворити чи застосувати теореми, властивості тих чи інших математичних понять. Оскільки такі самостійні роботи в основному складаються з однотипних завдань, містять суттєві ознаки й властивості даного означення, правила. То така самостійна дозволяє виробити основні вміння і навичк і цим створити базу знань для  подальшого вивчення матеріалу. Використовую різнорівневі завдання на картках. Тут учням необхідна допомога вчителя.  Дозволяю користуватися підручником і записами у зошитах, таблицями, тощо. Усе це створює сприятливі умови для слабовстигаючих учнів. За таких умов вони охоче працюють. На цьому етапі уроку я часто розподіляю клас на дві групи. I група-учні середнього рівня, II група-учні достатнього і високого рівня.  Одна із груп працює самостійно над різнорівневими завданням на картках, а інша - з вчителем. За потреби міняю ролями. Перевірку здійснюю так само, як навчальні самостійні.

Тренувальна самостійна робота має значний вплив на глибину й міцність знань учнів на уроках, в розвитку їх пізнавальних здібностей, на темп засвоєння навчального матеріалу.

 Контрольні самостійні роботи. Як зрозуміло з назви, їх головною функцією є  контроль. Під час упорядкування завдань для самостійних контрольних робіт  дотримуюсь таких умов. По-перше, контрольні завдання мають бути рівноцінними за змістом й обсягом роботи; по-друге, повинні бути спрямовані на відпрацювання основних навичок; по-третє, забезпечувати достовірну перевірку рівня знань; по-четверте, вони мають стимулювати учнів, дозволяти їм продемонструвати всі свої навички та вміння. Крім планових контрольних самостійних робіт я цей вид самостійних використовую для перевірки засвоєння домашнього завдання і засвоєння знань на підсумковому етапі уроку.

Ефективність самостійної роботи залежить від своєчасного аналізу результатів роботи, коли в учня ще не закінчено процес коригування власних нових знань. Очевидно, що аналіз самостійної роботи повинен носити навчальний характер, тобто, непросто констатувати кількість помилок, а виконувати їх розбір,  з метою, щоб учні змогли остаточно зрозуміти завдання, у яких зробили помилки.

Самостійні роботи розвиваючого характеру використовую при підготовці до олімпіад, проведення науково-творчих конференцій, проведення в школі днів математики, складанні доповідей на різні теми та ін.

Практичний досвід вчителів показує, що:

1. Систематично проведена самостійна робота, (з підручником у вирішенні завдань, виконання спостережень і дослідів) за правильної організації, сприяє отриманню учнями глибших і міцніших знань порівняно з тими, які вони набувають при подані вчителем готових знань.

2. Організація виконання учнями різних за дидактичній метою і змістом самостійних робіт сприяє розвитку їх пізнавальних і творчих здібностей, розвитку мислення.

3. Завдяки старанно продуманій методиці проведення самостійних робіт, пришвидшується темп формування в учнів умінь і навиків практичного характеру, а це в свою чергу дає позитивний вплив на формування пізнавальних умінь і навиків.

З часом  систематична організація самостійної роботи на уроці й поєднання її з різними видами домашньої праці  в учнів виробляє стійкі навички самостійності. Через систематичне проведення самостійних робіт, такі учні витрачають значно менше  часу на виконання однакових за обсягом і рівнем труднощів самостійних робіт,  ніж учні тих класів, у яких самостійна робота мало організовується чи проводиться нерегулярно. Це дозволяє поступово нарощувати темпи вивчення програмного матеріалу, збільшити час на рішення завдань, виконання експериментальних робіт та інших видів робіт творчого характеру.

За допомогою самостійного навчання у школярів формуються міцні мотиви навченості. У математиці мотив - розвиток математичного мислення учня.

Не можна переоцінити роль у формуванні навичок самостійної діяльності школярів, домашньої роботи. Тому цю форму організації навчальної роботи можна називати також самопідготовкою. Практикою доведено — домашні завдання необхідні. Самостійна робота на уроках тільки зменшує потребу в домашніх завданнях, але не відкидає їх. Адже знання, навички й уміння міцно засвоюються не відразу, а внаслідок періодичних повторень, що й забезпечується виконанням домашніх завдань через деякий час після уроків. Крім того, лише в домашній роботі кожний учень може якнайкраще виявити свої індивідуальні сили і можливості, набувати уміння самостійно вчитися, переборювати труднощі, доводити справу до кінця.

Неправильно було б зводити домашні завдання лише до виучування того, що було пояснено на уроці, до виконання вправ, розв'язання задач, тощо. Система домашніх завдань включає і самостійне вивчення нового матеріалу. Звичайно, до самостійного вивчення нового матеріалу йде підготовка на уроках, при впровадженні самостійних робіт. В домашні завдання включаються також самостійні спостереження над явищами природи, проведення дослідів, писання творів, виготовлення різних наочних посібників та ін.

Учень повинен сам планувати і організовувати виконання домашніх завдань, здійснювати постійний самоконтроль, ставити перед собою нові завдання. Звичайно, результативність домашньої роботи залежить не тільки від учня, але й від учителя. Домашня робота органічно поєднана з уроком. Саме урок пови­нен готувати учня до успішного виконання домашніх завдань. Домашня навчальна робота поєднує у собі навчальну, виховну, розвиваючу функції. Вона нібито протистоїть всім іншим формам організації роботи учня в школі під безпосереднім керівництвом вчителя. Тому іноді навіть говорять про дві форми учнівської роботи: під безпосереднім керівництвом вчителя і опосередкованим, за його інструкціями.

Сама мета домашньої навчальної роботи, як форми організації пізнавальної діяльності учнів – розширення знань,  привчання їх до регулярної самостійної навчальної роботи, формування вмінь самоконтролю, виховання самостійності, активності, почуття обов’язку та відповідальності - тісно пов’язана з уроком. Адже, домашня навчальна робота (самопідготовка) – форма організації навчання, самостійна, поза уроками робота учнів з виконання навчальних завдань. Вона включає вивчення навчального матеріалу, який пояснювався на уроці, самостійне вивчення нового матеріалу, самостійне спостереження, проведення дослідів, виготовлення посібників, написання творчих робіт (творів, рефератів) тощо. Виконання домашнього завдання повинно бути успішним, а для цього учневі потрібно бути уважним, спостережливим, вміти запам’ятовувати, виконувати логічні операції, цінувати й розподіляти час, фіксувати прочитане, побачене, прослухане. Також успішність значною мірою залежить від уміння учителя організувати виконання домашніх робіт, тобто, підготовка, а саме: вчитель формує навички самостійної роботи,  роз’яснює зміст і методику виконання завдань. Украй важливо привчити школярів виконувати домашні завдання самостійно, але якщо учневі важко зробити це самому, то старші можуть допомогти лише навідними питаннями, нагадуванням про подібну ситуацію в попередніх завданнях.

Важливу роль у формуванні самостійності  школярів відіграє характер домашньої роботи, на що належить звернути особливу увагу.

Як правило,  школярам задають додому тренувальні завдання типу: прочитати, вивчити, розв’язати, списати. Тому доцільно пропонувати учням завдання продуктивного характеру, які вимагають застосування знань у новій ситуації, порівняння, узагальнення, оцінювання, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, доведення, визначення основної думки.

 Дуже добре, якщо учні час від часу дістають завдання типу:  придумати задачу, чи дібрати приклад, придумати казку ,чи написати реферат. Подібні завдання, за умови відповідної підготовки до їх виконання, стимулюють пошукову діяльність школярів, пробуджують дитячу фантазію, допитливість, формують їх самостійність. Аналіз робіт дасть учителеві чимало фактів для роздумів про індивідуальні особливості його вихованців, про їх внутрішнє життя.

Організація самостійної роботи, керівництво нею – це відповідальна і складна робота кожного вчителя. Виховання активності і самостійності необхідно розглядати, як складову частину у виховані учнів. Це завдання є для кожного вчителя першорядним.

При самостійному навчанні школярів формуються міцні мотиви вчення, постійного вдосконалювання, самонавчання, самовиховання і самоорганізації під час уроку. Такий урок навчає раціональної організації самостійної і навчально-тренувальної діяльності, бо за формами і змістом самостійні роботи можуть бути різноманітні. Це дозволяє значно підвищувати інтерес учнів до предмета і проводити вдосконалення процесу навчання.